… І не дістати по морді

ЩО ВІДБУДЕТЬСЯ 15 березня Кабмін повинен затвердити список організацій і підприємств-щасливчиків, яким будуть виділені кошти на капвкладення – всього майже півмільярда гривень. ЯК ПОВИННО БУТИ Важко уявити підприємство, яке б відмовилося від вигідного інвестування в розвиток власного виробництва та "соціалку". Бюджетні кошти, що відпускаються на капвкладення, як і раніше залишаються досить привабливими джерелом. Подавати заявки на отримання цих коштів можуть усі підприємства без винятку (див. схему). Державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям гроші для фінансування капбудівництва надаються на безповоротній основі. Підприємства з недержавною формою власності можуть отримати капвкладення тільки в якості кредитів. Причому, кредитуються лише ті об'єкти, проектні строки будівництва яких не перевищують трьох, а у виняткових випадках п'яти років. Процентна ставка встановлюється для кожного підприємства окремо. Вона може бути нульовою або встановлюватися на рівні облікової ставки Нацбанку з застосуванням коефіцієнта 1,2. Такі правила передбачає постанова Кабміну від 27 грудня 2001 року. Але на ділі, як стверджує Рахункова палата (див. "ДелЕжанс"), недержавні підприємства теж примудряються отримувати безоплатні державні уливання по лінії капвкладень. Все залежить від того, наскільки впливові лобісти стоять за тими чи іншими фірмами. ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ НАСПРАВДІ "Апетити" вітчизняних прохачів бюджетних коштів величезні. За даними Мінекономіки, заявок в цьому році надійшло на 4,5 млрд грн., А бюджет здатний дати лише 490 млн грн. Тобто – 10% реального попиту. Розуміючи, що всім бажаючим не вистачить, кожен намагається втиснутися в переповнений бюджетний "трамвай" всіма правдами і неправдами. Тут важливо заявити такий проект, який однозначно буде пріоритетним для державного фінансування. Ну, або хоч б змусити усіх рахувати, що даний проект таким є. На першому етапі "претендентів" бюджетних коштів "фільтрують" профільні міністерства або інші органи центральної та місцевої влади. Потім – на другому етапі – відбір веде вже Мінекономіки (див. схему). При такому розкладі підприємству, що має види на капвкладення, важливо "зачепити" свій проект на першому рівні. І тоді в подальшому просуванні заявок вже будуть зацікавлені відповідні міністерства, відомства чи місцеві адміністрації. Втім, проходили і більш зухвалі шляху вибивання фінансування. Зокрема – безпосередньо через Кабмін. У минулі роки уряд завжди мав у своєму розпорядженні певний резерв коштів на капвкладення. І це давало йому можливість забезпечувати деяким підприємствам "позачергове" фінансування. І, що характерно, – без яких-небудь техніко-економічних експертиз (див. "ДелЕжанс"). Не виключено, що в нинішньому році Кабмін у цих коштах також "заб'є" для себе певний НЗ. Капітальне будівництво – процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого та невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення тендерів у будівництві, консервації, розконсервування об'єктів, змісту дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, яке не входить до кошторису об'єктів). Замовник – юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи. Державні капітальні вкладення розподіляються потакими напрямами: загальні функції державного управління, оборона, громадський порядок, безпека й судова влада, економічна діяльність, охорона навколишнього природного середовища, житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, духовний та фізичний розвиток, освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення. З постанови Кабміну від 27 грудня 2001